понеділок, 1 лютого 2010 р.

Taxidermia /Таксідермія/, реж. Георгі Палфі, 2006

Угорського режисера Георгі Палфі (György Pálfi) можна відзначити за його неперевершену влучність. Йому не потрібно було зняти 10 фільмів, щоб критик побачив його ріст, як режисера і гідно оцінив. Вже перший повнометражний фільм "Гикавка" став геніальним. Кадри з нього вражають неймовірно прямою реалістичністю. "Таксідермія" (Taxidermia) - другий повнометражний фільм Палфі. Не менш геніальний від попереднього. А в останній день 2009 року відбулась прем"єра третього фільму Палфі.

"Таксідермія" - фільм 2006-го року. Взагалі поняття "таксідермія" означає професію з виготовлення опудал тварин. Таксідермісти або ватою набивають, або на каркас натягують шкіру мертвих тварин. В цьому ж фільмі пряме відношення назви до професії має лише остання, третя частина фільму.

Це історія трьох поколінь чоловіків. Від війни до сьогодні. І кожен з них був таксідермістом по-своєму. В кожного було схиблені потяги до анормальних речей. Спершу - лейтинат, котрий не міг ніяк задовольнити свою дику статеву похіть і вдавався до самозадоволення з льодяною водою, вогнем, отворами в стіні і тушею свині.

Потім його незаконно народжений син, що народився з свинячим хвостом, до речі, через батькові пристрасті. Син не знаходить цікавішого занняття в житті, ніж змагання з поїдання. Дуже примітивний вид спорту, популярний в ті часи на теренах СРСР. Кар"єра не складається, а невдаха не припиняє тренуватись, тобто обїдатись. Дружина займається таким же видом спорту. І син в них народжується з блювотиння, практично.

Можливо саме огида до батьків спровокувала останнього героя стати таксідермістом. І випотрошувати все, що рухається. Включно з батьком і собою...

Фільм дуже специфічний. Дуже прямолінійний. Дуже відвертий. Моментами огидний. Кожен кадр - геніальний і неочікуваний. Зі сценами дикого сексу (чи швидше мастурбації), непомірного блювання та самовбивання. Про людську примітивність. Про примітивність бажаньі цілей. Про людські страхи і невдачі, які приховуються від соціуму і виливаються в закритих від людей кімнатках.

Де дивитись: кінотеатр (в хорошому дусі)