Кин-дза-дза!, реж.Георгий Данелия, 1986

Радянська комедійна фантастика. З одного боку - все дуже просто і психоделічно. З іншого - і смішно, і страшно. Ясна річ, що людині не з СРСР фільм не зрозуміти. Та й народженим після '86-го не так вже й легко дається розуміння цих совкових метафор...

Перше, що вбиває в фільмі - насиченість дуже різкими, дратівливими звуками, зокрема повторенням вигуку "ку!". В чатло-пацакському словнику окрім назв деяких предметів є всього два слова, якими вони весь фільм і користуються. Це: "кю" - допустима в суспільстві лайка і "ку" - всі інші слова. Це, до речі з фільму пояснення. Тільки от, чомусь цей чатло-пацакський словник дали аж на початку другої серії... І ще, часто (в теперішньому суспільстві) вживається слово гравіцаппа, в абсолютно різних значеннях. І в цьому фільмі воно є ключовим поняттям - це деталь мотору в міжгалактичному кораблі. Через неї всі проблеми в фільмі (не беручи до уваги міжособистісних).

"Коли в суспільстві немає кольорової диференціації штанів..." - фраза, в якій вся філософія фільму. У них там, на іншій планеті, в іншій Галактиці все дуже просто - колір штанів залежить від становища в суспільстві. Фільм в такий спосіб дуже тонко висміює державний та суспільний устрій.
А кінза, до речі, була в чемодані у скрипаля, разом з іншим непотребом. І коли закінчились цигарки у Володимира Миколайовича він скрутив собі самокрутку з цієї кінзи, закурив і плюнувши сказав - кин-за-за. А Кин-дза-дза - це назва тої іншої Галактики.

З фільмом пов"язано багато цікавих фактів. Цікавий момент з "ку". Коли фільм майже відзняли, до влади в СРСР прийшов К.У.Черненко. Щоб фільм не забороили, автори сценарію вирішили переозвучити слово "Ку", яке співпадало з ініціалами генерального секретаря ЦК КПСС, на якесь інше слово. Придумали декілька варіантів: "Ка", "Ко", "Кы". Поки думали, Черненко не стало. Так слово «Ку» залишилось в фільмі. А ще на одному з кінофестивалів до Г.Данелія підійшов американський кінорежисер і сказав: "Я бачив вашу "Кін-дза-дзу!" Неперевершено! У нас в Америці такі спецефекти дуже дорогі. Не могли б ви нам допомогти зі спецефектами? "Які спецефекти? В нас там не було жодних спецефектів", — здивувався Данелія. " Ну, як які. У вас ж там величезна іржава бочка літає. Хіба це не спецефект". "Звичайно, що ні. Нам в міністерстві оборони дали гравіцаппу дали і тому пепелац в фільмі у нас літає. Напишіть листа в наше міністерство - може вони і вам дадуть гравіцаппу". :)

Де дивитись: вдома (не дуже голосно, проте без зайвого шуму!)

Taxidermia /Таксідермія/, реж. Георгі Палфі, 2006

Угорського режисера Георгі Палфі (György Pálfi) можна відзначити за його неперевершену влучність. Йому не потрібно було зняти 10 фільмів, щоб критик побачив його ріст, як режисера і гідно оцінив. Вже перший повнометражний фільм "Гикавка" став геніальним. Кадри з нього вражають неймовірно прямою реалістичністю. "Таксідермія" (Taxidermia) - другий повнометражний фільм Палфі. Не менш геніальний від попереднього. А в останній день 2009 року відбулась прем"єра третього фільму Палфі.

"Таксідермія" - фільм 2006-го року. Взагалі поняття "таксідермія" означає професію з виготовлення опудал тварин. Таксідермісти або ватою набивають, або на каркас натягують шкіру мертвих тварин. В цьому ж фільмі пряме відношення назви до професії має лише остання, третя частина фільму.

Це історія трьох поколінь чоловіків. Від війни до сьогодні. І кожен з них був таксідермістом по-своєму. В кожного було схиблені потяги до анормальних речей. Спершу - лейтинат, котрий не міг ніяк задовольнити свою дику статеву похіть і вдавався до самозадоволення з льодяною водою, вогнем, отворами в стіні і тушею свині.

Потім його незаконно народжений син, що народився з свинячим хвостом, до речі, через батькові пристрасті. Син не знаходить цікавішого занняття в житті, ніж змагання з поїдання. Дуже примітивний вид спорту, популярний в ті часи на теренах СРСР. Кар"єра не складається, а невдаха не припиняє тренуватись, тобто обїдатись. Дружина займається таким же видом спорту. І син в них народжується з блювотиння, практично.

Можливо саме огида до батьків спровокувала останнього героя стати таксідермістом. І випотрошувати все, що рухається. Включно з батьком і собою...

Фільм дуже специфічний. Дуже прямолінійний. Дуже відвертий. Моментами огидний. Кожен кадр - геніальний і неочікуваний. Зі сценами дикого сексу (чи швидше мастурбації), непомірного блювання та самовбивання. Про людську примітивність. Про примітивність бажаньі цілей. Про людські страхи і невдачі, які приховуються від соціуму і виливаються в закритих від людей кімнатках.

Де дивитись: кінотеатр (в хорошому дусі)

Up /Вперед і вгору /, реж. Боб Пітерсон, Піт Доктер, 2009

Давно хотіла подивитись "Вперед і вгору", дуже давно, але мабуть не надто сильно, судячи з того, що фільм 9 місяців тому був в прокаті і вже від тоді я й хоітла... Приваблювала яскрава обкладинка. І от, подивилась. І залишилась задоволена.
Фільм 2009-го року. Створений Піксаром. Як завжди, як і всі - прекрасно намальований, дуже яскравий і динамічний. Режисери - Піт Доктер (Pete Docter) та Боб Пітерсон (Bob Peterson), відомі також як сценаристи або режисери всіми бачених "Корпорації монстрів", "Волл-і", "Історії іграшок", "В пошуках Немо", "Суперсімейка", "Тачки". Кінокритики дають йому за рейтингом 98% і називають кращим фільмом 2009 року! Навіть "Аватар" отримав 82 томати від славнозвісних критиків на Rotten Tomatoes! Хоча, я б стільки не дала.

Найпереше і найсильніше, що мене привабило - повітряні кульки і ідея прив"язати їх стільки до будинку, щоб той полетів. Хоча, підрахували, що для транспортування стандартного американського котеджу в повітрі необхідно 23 млн повітряних кульок. В фільмі їх число коливалось від 10 до 20 тис. Але все одно це виглядало дуже красиво і захоплюче. Відразу починаєш згадувати дитячі мрії і польоти уві сні...

Головний герой - дідусь Карл Фредріксен. На початку фільму показано всю передісторію, все його життя, адже основні події розвиваються, коли йому вже 70. В його дружини була одна мрія, яку вона так і не здійснила за життя. І дідусь на старості вирішує зробити неможливе - перенести хатинку до водоспаду, як мріяла дружина. І, оскільки, все своє життя він продава кульки (а мріяв стати льотчиком), то ту ці два досвіди поєднались і він привязав о будинку 20 тис кульок, наповнених геліїм і полетів... Цікавим є той факт, що образ дідуся - не просто собі образ, а прототип американського актора Трейсі Спенсера, котрий жив в першій половині 20 століття.

Погодьтесь, схожі!
Мультфільм оригінальний тим, що в ньому історія про старенького дідуся. Не про підлітків, не про тварин чи монстрів якихось, а про звичайного дідуся. Про його відносини з малим бойскаутом Расселом, який сильно ускладнив його подорож. А ще - пес Даг і велика птаха Кевін створюють багато зайвих, проте веселих подій в фільмі. Захоплюють подих сцени зі зграєю собак, кожна з яких зі своїм характером, а також з боями в повітрі. Дуже чітко промальвано у фільмі все до найменших деталей. Піксар тримає марку!

Де дивитись: кінотеатр