Гран Торино /Gran Torino/ (2008)

У свої 78, Клінт Іствуд (Clinton Eastwood) вирішив знятись в головній ролі в своєму ж фільмі "Гран Торіно" (Gran Torino), в якому окрім режисера та виконавця головної ролі став ще й продюсером. Гран Торіно - це не ім"я головного героя. Це колекційний Форд, '72-го року.

Уолт Ковальскі - саме так звати старенького головного героя, поляка за походженням, котрий все життя пропрацював на "Форді" механіком і гараж якого тепер можна прирівняти до кухні Джулії Чайлд (стільки там всякого причандалля висить, лежить, стоїть). Він також приклав руки до збирання Гран Торіно. Саме ця машина своєю лише наявністю розворушила його життя на старості років.

Взагалі фільм починається сценою похорону. Головний герой ховає дружину, яку сильно любив. Тепер в нього залишилась Дейзі - собака, з якою він ділиться всіма проблемами і колекційне авто, на яке зазіхають і діти, і внуки, і сусіди.

Клінт Іствуд прекрасно зіграв Уолта, стриманого, консервативного, беземоційного, чіткого, не потребуючого ні уваги, ні допомоги. Його презирливість до всього, що відбувається навколо виливається в кожній фразі, в зверхності (дякуючи прекрасному російському перекладу, зокрема "китайоси"). Проте в душі героя немає такої зухвалості, як він намагається показати зовні. Він просто колишній військовий і не сильно розуміє вплив плину часу на навколишній світ, зокрема на молоде покоління, їх розваги, зовнішній вигляд. В його світі все чітко і по полицях. Проте він знаходить собі товариша, років на 60 молодшого і допомагає йому навчитись правильно ставити себе в цьому світі.

Фільм піднімає багато проблем: і расова тематика, і кримінал, і розбещеність поколінь. Сам ж Уолт Ковальскі, як і його Гран Торіно, залишаються зразками бездоганних форм ще з тих часів.

Де дивитись: в кінотеатрі (мабуть краще, а я дивилась вдома...)